сидень

Значення в інших словниках

1. сидень — си́день іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
2. сидень — -дня, ч., розм. Малорухлива, пасивна, бездіяльна людина. Сиднем сидіти — а) сидіти довгий час, не встаючи; б) перебувати де-небудь постійно, не виходячи, не виїжджаючи. Сидні справляти — нічого не робити; нічим не займатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сидень — СИ́ДЕНЬ, дня, ч., розм. Малорухлива, пасивна, бездіяльна людина. Оце ще сидень, – і між люде ніколи не вийде! (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
4. сидень — ДОМУВА́ЛЬНИК (той, хто любить проводити час удома), ДОМОСІ́Д, ДОМОСИ́ДА розм., заст., ХА́ТНИК розм., СИ́ДЕНЬ зневажл., ПІЧКУ́Р зневажл., ПІЧКУ́РНИК зневажл., ДОМОНТА́Р заст., ДОМА́Р заст., СИДУ́Н заст., ДОМОТУ́Р заст. Ти говориш — пожив би дома... Словник синонімів української мови
5. сидень — СИ́ДЕНЬ, дня, ч., розм. Малорухлива, пасивна, бездіяльна людина. Оце ще сидень, — і між люде ніколи не вийде! (Сл. Гр.). ◊ Си́днем сиді́ти: а) сидіти довгий час, не встаючи. Гості самі сиднем сидять на лавках (Рибак, Переясл. Словник української мови в 11 томах
6. сидень — Си́день, -дня м. Сидящій на одномъ мѣстѣ, малоподвижный человѣкъ, домосѣдъ. Оце ще сидень, — і між люде ніколи не вийде! Словник української мови Грінченка