ледачий

Бабак, баглай, байбак, байда, байдачище, байдачок, байдич, байтало, байтулуватий, баляндрасник, безділля (У пісні: "Доню ж моя доню, яке ти безділля"), бездільний, бездільник, безпутник, белбас, бельбас, бецевал, бецман, білоручка, валюка, валяка, вбоїще, ведмега, ґаволов, гайдура-байдура, галапас (діал.), галган, гільтяй, голан, гольтіпака, гуляка, гульвіса, гультіпака, гультяй, дармоїд, дармовіс, дармолежа, дармолежка, дербак, деребак, дрімайлик, дрімайло, дрімайленко, дрімлюга, дрімолей, жак-полежак, засоня, захребетник (нероба), зледачілий, зледащілий, калабай, куняйленко, куняйло, лабайдак, лайдак, лайдакуватий, ланда, ландига, ланець, лацюга, лаштабай, лаштабей, лега, легавий, легар, легейда, легкуль, легкун, легмас, легун, ледай, ледака, ледар, ледарний, ледаркуватий, ледацюга, ледач, ледаченний, ледаченький, ледачина, ледащий, ледащиця (ж.), ледащо, лежебок, лежебока, лежебокий, лежень, лейба, лейбашниця, лежан, лежінь, лежнюха, лежняка, лежун, лежух, лентюх, лінивенький, лінивець, лінивий, ліногуз, лінуватий, лінюга, лінюх, лінько, лінькуватенький, лінькуватий, ліньтюга, логир, ломбиш, лотр, ляга, мирявий (діал.), нероб, нероба, недбайливець, недбайлиця (ж.), недбайло, недбалець, недбаха, недвига, нехлюй, нехлюя, некукібниця (ж.), нехтолиця (ж.), опішілий (діал.), опішний, паразит, псриноспал, пічкур (багато лежить на печі), полежай, полежак, полежака, полежаха, полежій, полінивець, полінивий, преледачий, прелінивий, пустопляс, розледачілий, розледащілий, сидень, симулянт, сновида, сонливий, сонюга, сонько, соня, спанько, сплюга, сплюх, сплюха, трут, трутень, трутень-споживач, тунеядець, убоїще, шаляй-валяй, швендя, швендяло, ярига, ярижка, ялоза, ялозний

Фразеологічні синоніми: байдаки гонить; байдики гонить; безпросвітне ледащо; білі ручки; всесвітнє ледащо; до діла кульгавий; до роботи — кривий осел; з віку ледащо; коптитель неба; коптильник неба; ледача шкапа; ледаче стерво; ледачий до безкраю; ледачий, як мізинець; ледачий, як сонний; ледащо великої руки; ледащо з цілого світу; ледащо на ледащо; ледащо неприторенне; ледащо нінащо; ледащо, хоч покинь; не бий лежачого; нетола й невара (про ледачу жінку); ні грач, ні помагач; ні до печі, ні до речі (про ледачу жінку); паном діло; родом з Дармолежівки; руки в брюки; сплюга опівнічна; чортова ледач

Народ про ледарів: баглаї вкинулись; баглаї в паністару налізли; баглаї напали; биндюгом на роботу не виважиш; в будень святкує; він аби їсти та спать; в нього найкращий день — завтра; в нього рукави болять; в роботі "ох"; все робить навсидячки; встав на лінивий бік; за вік собі й на шапку не заробив; зійшов на ледащо; знає з миски та в рот; з нього води не вивариш; з нього коваль холодний; йому за лежнею ніколи й посидіти; йому щодня неділя: і в своїй хаті змокне; і за холодну воду не береться; лежма лежить; лігма лежить; ліньки напали; лоском лежить; мати його до сну родила; на роботі руки мерзнуть; ні за що рук не зачіпає; ні кує, ні меле; піч до спини пристала; пішов у ледащо; працює як за провину; робить за пухлого душу; робить, як за напасть; робить, як собі на безголов'я; робить, як собі на лихо; сидьма сидить; сім вихідних на тиждень справляє; скільки вб'єш, стільки в'їдеш; тільки дні тре; тільки штани підсмикує; уміє поспати; шильники тре; шильники-мильники тре

Приповідки: Все робить лівою рукою, тільки їсть правою. Куди йде, то й постіль за собою несе. То такий, що повечеряє, а не прокинеться. Сюди ник, туди ник — та й день невелик. Багато робить, щоб нічого не робити. Так робить, як піп через ріку паски святить. Ховається від роботи, як пес від мух. Живе, аби землі важче. На їду — мастак, а на роботу сяк-так. Не так не може, як не хоче. Сидячи спить, лежачи робить. Ніхто не бачив, щоб він хоч соломину переламав. Як спить, то не їсть, а як їсть, то не дрімає. Як їсть, так нагріється, а як робить, змерзне. Ледачий двічі робить. У ледачого й чоботи з ніг украдуть. Як до діла, так і спина заболіла. Рад би косити, так нема кому косу носити. Хоч ти йди в ліс по дрова, а я буду дома, хоч я буду дома, а ти й ди в ліс по дрова. На голові чиряк, а він на ногу шкутильгає. Ох піч моя, піч! Коли б я на тобі, а ти на коні — славний був би козак з мене! "Як тебе звуть?" "Михайло." "А робити хоч?" "Нехай-но." Гуляй, тато, три дні свято. "Лежню, йди в затінок." "Затінок сам прийде." Хоч ледачий, аби комір стоячий. Вона нічогенька, тільки довго роззувається. Варися, борщ, а я побіжу москаля побачу. Якби хліб та одежа, їв би козак лежа. День гуляє, три слабий, а на п'ятий вихідний. Спиш, спиш, а спочити ніколи. Доця вельми спритна: доки дійде, молоко скисне. Ледаще на віник та на смітник годяще. До роботи "йой", а до їжі "гой". Хотів би рибки їсти й у воду не лізти. Захворів Іванко: аж опух від спанки. Іди, вовчику, іди, хвостику (жартують із того, хто замість себе посилає іншого). Три святі в хаті (говорять про трьох лінивих у сім'ї).