ледачий

БЕЗПУ́ТНИЙ розм. (який діє легковажно, нерозумно або негідно з морального боку), НЕПУТЯ́ЩИЙ розм. ЛЕДА́ЧИЙ зневажл., НЕПУ́ТНІЙ рідко, ЛЕ́ДА-ЯКИ́Й діал. зневажл. А коли до отця Вікентія якось, утікаючи від філера, приїхав його безпутний двоюрідний брат, що знюхався з терористами, акції молодого батюшки в очах отця Миколая одразу пішли вгору (М. Стельмах); — Непутящий учень з того Павлика, — порішила вчителька (К. Гордієнко); Людям не жаль. "Нехай, кажуть, гине ледача дитина, Коли не зуміла себе шанувать" (Т. Шевченко). — Пор. 1. безсоро́мний, 1. легкова́жний.

ЛЕ́ДАР (людина, яка не любить працювати), ЛЕДА́ЧИЙ, ЛІНИ́ВИЙ, ЛІНИ́ВЕЦЬ розм., ЛІНЮ́Х розм., ЛЕДА́ЩО зневажл., ЛЕДАРЮ́ГА підсил. зневажл., ЛЕДАЦЮ́ГА підсил. зневажл., ЛЕДАЩИ́ЦЯ зневажл. рідше; ГАВОЛО́В зневажл. (той, хто байдикує); ЛЕ́ЖЕНЬ розм., ЛЕЖЕБО́К розм., ЛЕЖЕБО́КА розм., ВАЛЯ́КА розм., ПІЧКУ́Р розм., БАБА́К (БАЙБА́К) розм. рідко (той, хто любить багато відпочивати, лежати). — Ледарі в нас не в пошані, працювати з перших днів привчайся (О. Гончар); — Від ледарів і лежебоків усе одніметься колись, — це я давно казав (П. Тичина); Лінивим находитися, а ледачим наробитися (прислів'я); Як зведе (козак) його гарапником! Той лінивець аж підскочив вище козака (збірник "Україна сміється"); — Може, у вас які хлопи інші, того не знаю, але у мене самі лотри, лайдаки, лінюхи і злодії (Г. Хоткевич); Ніхто й не знав, що він таке ледащо й таки зовсім бездільник, а не знавши, та й оддали за нього Пріську (Г. Квітка-Основ'яненко); Ледарюгою Остапа назвала (жінка), мовляв, він і дітей розігнав з дому, тепер і її хоче з хати вижить! (К. Гордієнко); — Наш син ледацюга, — скаржиться мати. — Нічим не цікавиться, байдикує (збірник "Український анекдот"); Говорять люди, козак ледащиця; Козак ледащиця, не хоче робити (пісня); Тепер виходить, що він мовби збоку стоїть, як оті ґаволови: самі собою, а він, головний інженер, теж сам собою (М. Ю. Тарновський); — Ченці не ченці, а якісь лежні та дармоїди, ледарі або грошолюби (І. Нечуй-Левицький); — Вставай, лежебоко, — сказав добродушно батько, — та розкажи ще раз, про що ти гомонів учора з Кажаном (О. Донченко); "Мовчи, кажу, Степане, про тебе й кури сокочуть по смітниках, що ти такий грубіян і валяка!" (Ганна Барвінок); (Пугач:) Ну, я все сказав. Не хочете — як хочете. Сидіть собі тут пічкурями. Тримайтесь за мамині спідниці (О. Гончар); — А що? — Ірися щебетала: — Сидиш без діла і клюєш? Чи се не тебе лінь напала? ..Хто б сподівавсь, що Турн бабак?.. (І. Котляревський). — Пор. гульві́са, дармої́д.

ЛЕ́ДАРКА (та, що не любить працювати), ЛЕДА́ЧА, ЛЕДАЩИ́ЦЯ, ЛІНИ́ВИЦЯ розм. рідше, ПОСИДІ́ЛЬНИЦЯ діал., НЕКУКІ́БНИЦЯ діал.; ЛЕЖЕБО́КА розм., ВАЛЯ́КА розм. (та, що любить багато відпочивати, лежати). Шматка хліба (матушка Раїса) не принесе, скаже: "Ти, ледарко, фараонко, з землі стовбичиш, нічого не робиш, а я тобі повинна їсти носити!" (О. Донченко); (Горпина:) Бачила я ледачих, а такої ледащиці, такої нехлюйки за все моє життя бачити не довелося (В. Собко); Піде (дівчина) до хати сама, або й покличуть її, а там ще й голову намилять: — чого сидиш, посидільнице? (А. Свидницький); Генеральська дочка некукібниця, А до твоїх скарбів не комірниця (пісня); Ні, тієї лежебоки Зосі У фільварку більше вже нема (Л. Дмитерко).

ЛЕДА́ЧИЙ (який не любить, не хоче працювати), ЛІНИ́ВИЙ, ЛЕДА́ЩИЙ, ОПІ́ШНИЙ діал., ОПІШІ́ЛИЙ діал.; ЛЕДАЧЕ́НЬКИЙ розм., ЛЕДАЧКУВА́ТИЙ розм., ЛЕДАРКУВА́ТИЙ розм., ЛІНЬКУВА́ТИЙ (ЛІНКУВА́ТИЙ) розм., ЛІНИВЕ́НЬКИЙ розм. (не дуже працьовитий); ЗЛЕДАЧІ́ЛИЙ, ЗЛЕДАЩІ́ЛИЙ (який став ледачим). За ледачим чоловіком жінка марніє, за хорошим — молодіє (прислів'я); То лінива дівка, як не метена долівка (прислів'я); З ледащим спізнався, з розуму спався (прислів'я); Опішний кінь (Словник Б. Грінченка); Опішіла служниця (Словник Б. Грінченка); Сусіда був не статечний чоловік, а так собі ледаченький (В. Самійленко); Він (старшина) турбувався за взвод, але будучи ледачкуватим, використовував часто мою слухняність (І. Багмут); Ледаркуватий, добродушний, з мрійною лагідною вдачею, Піхтір не любив задиратись з хлопцями (С. Васильченко); Підсудний підвівся, мов лінькуватий учень, що не вивчив уроку й тепер намагається показати перед класом свою незалежність (В. Дарда); Почала було Дора сама листа сорочити, та щось не вийшло нічого, окрім Чорного моря. ..Воно таки лінкувате трошки! (Леся Українка); Горпині наказувала (бабуся), що Мотря таки лінивенька, а що коли схоче, то за трьох зробе (Панас Мирний); Засиділась наша шляхта, паніматко, як зледачіла гусиня на торішніх яйцях (І. Ле); Він і сам не тямив, ..як, незбагненним дивом не сполохавши собак і не збудивши зледащілих вартових, опинився по той бік паркана (О. Ільченко).

ЛІНИ́ВИЙ (сповнений лінощів, бездіяльності), ЛЕДА́ЧИЙ, БЕЗДІ́ЛЬНИЙ, БЕЗДІЯ́ЛЬНИЙ. Лінива пам'ять, важка й каламутна, ледве тяглася у його мозку (М. Коцюбинський); У його серці піднімалося щось мов жаль за змарнованими молодими літами, за страченою батьківщиною, котру він прогайнував, закоштувавши ледачого бориславського життя (І. Франко); (Івась:) Той (фабрикант) живе бездільним життям (Мирослав Ірчан); Ви, божества, ви, серця безтурботні в спокої святому! Якщо провадите ви у блаженстві життя бездіяльне, Хто управляє тоді світотвором? (М. Зеров).

ЛІНИ́ВИЙ (який відбувається мляво, повільно), ЛЕДА́ЧИЙ, МЛЯ́ВИЙ. Якось занадто вже скоро осів о. Василь: в швидкім темпі почало відростати йому черево, .. рухи ставали лінивими і число їх все зменшалося (Г. Хоткевич); Навколо лунає ледача стрілянина (Й. Багмут); Він (о. Василь) блукав по хатах млявою ходою (М. Коцюбинський).

ПОВІ́ЛЬНИЙ (який здійснюється, відбувається, впливає тощо протягом досить тривалого часу), НЕШВИДКИ́Й, НЕСПІ́ШНИЙ, НЕПОСПІ́ШЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШНИЙ, НЕКВАПЛИ́ВИЙ, НЕПОКВА́ПЛИВИЙ, НЕКВАПНИЙ, СПОКІ́ЙНИЙ, ПОВА́ЖНИЙ, ТИ́ХИЙ, РОЗТЯ́ГНУТИЙ, СО́ННИЙ розм., ДЛЯ́ВИЙ розм., ЛІНИ́ВИЙ розм., ЛЕДА́ЧИЙ розм., ЛІНЬКУВА́ТИЙ розм., ОПІ́ШНИЙ діал., ПИ́НЯВИЙ діал.; МЛЯ́ВИЙ (який відбувається, здійснюється без напруження); УПОВІ́ЛЬНЕНИЙ (з меншою швидкістю). Вона поправила долонею посічене волосся, що спало їй на лоба, поправила повільним і наче аж не своїм рухом (Є. Гуцало); Чує Петро — тупотять коні... Усе ближче, ближче. Розпізнає нешвидку ристь двох ступаків (П. Куліш); Василь пішов неспішною ходою, оминаючи огудиння та підпираючись кіссям (Г. Хоткевич); Жодна зі згадок, які так буйно вихорилися цілий вечір, не повернулася, не порушила непоспішливого плину думок нічних (Ю. Шовкопляс); Під хатою почулася некваплива хода людини, що дуже, як видно, припадає на одну ногу (А. Головко); У всій його постаті, в непоквапливих рухах не було нічого войовничого (А. Шиян); Зараз, вночі, Дніпро здавався набагато ширшим, ніж удень. Його неквапний рух тільки вгадувався в тому місці, де ріку прорізувала місячна стежка (Ю. Мартич); Півторакожуха обережно взяв з рук Хмельницького шаблю, спокійним рухом висмикнув до половини з піхов (Н. Рибак); Повз мене ходять мавпи чередою, у них хода поважна, нешвидка (В. Стус); — Брязнули, ох, дзвінко, виразно брязнули, — розмовляв сам з собою Палій, ходячи тихою ходою по покою (Д. Мордовець); Розтягнуті і виразні звуки гавайської гітари м'яко лягають у килими (В. Собко); О вічний бунту грізний мій! Який твій дивний круговій! Вриваєшся ти в сонний похід, як заперечення епохи (П. Тичина); Клопотовський взяв самовар і длявою ходою з насупленими бровами вийшов з кімнати (І. Нечуй-Левицький); Бачили білі піски, таємниче хитання морських водорослів, життя їжаків, ліниве повзання крабів (М. Коцюбинський); Скільки не думай, а робити треба, бо думка ледача, а робота швидка (прислів'я); Нахаба-кіт неквапними лінькуватими кроками перейшов йому дорогу (Н. Рибак); Поки в графськім палацу йшли пиняві приготовання до заграничної подорожі, в Грушатичах кипіло і клекотіло, як у кітлі (І. Франко); Робота стає млявою, полуднева змора давить усіх (Леся Українка); Механізм приймання відповідальних рішень, пов'язаних із захистом здоров'я людей, не витримав серйозної перевірки. Він громіздкий, багатоступеневий, надто централізований, уповільнений (Ю. Щербак).

ПОВІ́ЛЬНИЙ (який повільно рухається, діє, робить щось), НЕШВИДКИ́Й, ДЛЯ́ВИЙ розм. рідко, КВОЛИЙ розм., МАРУДНИЙ розм., МАЛОРУХЛИ́ВИЙ, НЕСПІ́ШНИЙ, ВАЖКИ́Й, ЛІНИ́ВИЙ розм., ЛЕДА́ЧИЙ розм., ОПІ́ШНИЙ діал.; ТИ́ХИЙ, СПОКІ́ЙНИЙ (про річку, струмок — з повільною течією). Барж повільні каравани, І зачаровані лимани, І смутком виткані гаї — Все пропливає за кормою... (М. Нагнибіда); Дунін-Левченко був непроворний, длявий, нешвидкий навіть в мові й важкий на ході (І. Нечуй-Левицький); Високий рівень автоматизації сучасного виробництва зробив людину малорухливою (з журналу); Котиться й котиться дим... Блакитний, неспішний, він стелиться вусібіч низько (Є. Гуцало); Жерехи прудкі із сазанами і лящі ліниві золоті, і соми спокійні та уперті заходили... (І. Гончаренко); Коли навіть і поцілуються (актори) на кінець фільму, то й то якось знехотя, сонно-ледачі (О. Гончар); Опішний кінь (Словник Б. Грінченка); Це було на далекому тихому Дінці (О. Досвітній); Глибоко в долині блакитна Спокійная річка біжить (переклад Лесі Українки). — Пор. 1. мля́вий.

ПОГА́НИЙ (який не має позитивних якостей, властивостей, не заслуговує на позитивну оцінку, не відповідає поставленим вимогам), НЕДО́БРИЙ, НЕЗАДОВІ́ЛЬНИЙ, НЕГА́РНИЙ, НЕГО́ЖИЙ, НЕХОРО́ШИЙ, НЕЛА́ДНИЙ, ЖАХЛИ́ВИЙ підсил., ПОГАНЕ́НЬКИЙ розм., КЕ́ПСЬКИЙ розм., НЕЗУГА́РНИЙ розм., АБИ́ЯКИЙ розм., КАЗНА-ЯКИ́Й розм., НІЯ́КИЙ розм., ТАКИ́Й-СЯКИ́Й розм., НЕВІ́РНИЙ розм., НЕВА́ЖНИЙ розм. рідше, ЛИХИ́Й розм., ПОГАНЮ́ЧИЙ підсил. розм., ПРЕПОГА́НИЙ підсил. розм., ПАРШИ́ВИЙ підсил. розм., ПАСКУ́ДНИЙ підсил. розм., ПІДЛИЙ підсил. розм., ЧОРТЗНА́-ЯКИ́Й зневажл., ЛЕДА́ЧИЙ зневажл., ЧОРТІВ лайл., БІ́СІВ лайл., ЧОРТЯ́ЧИЙ лайл., ХУДИ́Й заст., ЛЕ́ДА-ЯКИ́Й діал., ШПЕ́ТНИЙ діал.; НЕДОБРОЯ́КІСНИЙ, НЕЯ́КІСНИЙ (незадовільної якості); НЕЗАВИ́ДНИЙ, МИ́РШАВИЙ, ДРАНТИ́ВИЙ діал., ЗЛИДЕ́ННИЙ діал. (перев. зовні); ОСТА́ННІЙ, ПОСЛІДУ́ЩИЙ розм. (найгірший серед інших). В житті не так усе просто, як йому здавалося. Навіть серед односельчан виявилися хороші і погані люди: одним можна вірити, іншим — ні (Григорій Тютюнник); Гордєєв усю ніч пік у кухонній юрті пироги і все хвилювався, що дріжджі погані (З. Тулуб); — Недобрий, дочко, сьогодні зварила борщ. Мабуть, і сьогодні сало збігло (І. Нечуй-Левицький); Коли весь комітет одноголосно визнав її роботу незадовільною, дівчина ледве перемогла себе, щоб не піти з кімнати, грюкнувши дверима (О. Донченко); Як воно чудно: повернеться життя до тебе негарним, чорним своїм боком — і якимсь поганим здається все на світі (Г. Хоткевич); Літав соловейко в рожевий городчик, Кохав-бо він рожу, А поруч коханки він навіть не бачив Тернину негожу (А. Кримський); (Іван:) Аби тільки ми не зробили якогось нехорошого вчинку, з яким дружба не може миритись (І. Микитенко); Міщанська вулиця відразу відчула щось неладне (Н. Рибак); В оці вранішні години він багато думає.. про все, що завгодно, аби тільки не згадувати тієї жахливої ночі (А. Дімаров); Хто б ризикнув з цього сморчка зробити хоч би поганенького вояку (М. Хвильовий); З вигляду головного лікаря здогадався (Роман Кирилович), що справи кепські (В. Дарда); Коли ж недокурок впав долі, мовив (дід) статечно: "Більше такого не роби, внучку, то незугарні справи" (В. Скуратівський); (Мати:) Політниця з тебе абияка, тащити сіна — голова боліла... (Леся Українка); Господар з Юзьо Крапивницького був казна-який .. Двір в нього був запущений, а на полі родили бур'яни (С. Чорнобривець); Рибалка з нього був ніякий (Ю. Яновський); — Таке-сяке (ліжко) зляпав, а все ж буде краще на йому, ніж долі (С. Васильченко); Пішла б вона гуляти того-таки самого вечора, коли б не той вовк невірний з лісу (Марко Вовчок); Дивлюсь — усі якісь чудні Мені здаються хлопці. В очах у кожного смішок, Все надто підозріло. Невже зробив якийсь грішок? Неважне, значить, діло... (С. Воскрекасенко); Лихий передобідок і найліпший обід попсує (прислів'я); Воно-таки доведеться чарку горілки випити. І поганюча ж вона, і гірка, а от люблю її (А. Шиян); Згарський лишив Калиновича в препоганім настрою (І. Франко); Від паршивого берега відчалив, а на паскудний прибився (М. Стельмах); (Професор:) Надзвичайно підла погода. Вдень було ясно, а тепер дощ і сніг (І. Кочерга); Думають тільки про мед у своїх льохах. Переймають чортзна-які звичаї. Гидують своєю мовою (О. Довженко); На ледачій землі і трава не росте (прислів'я); — Чи скоро ж той чортів перевіз? — гукнула вона (Ю. Смолич); — А ти чого посміхаєшся? — Такий бісів характер маю (М. Стельмах); (Никодим (несамовито):) Не говори чортячим язиком до мене! Бо ти холодними речами отруту мені в душу ллєш (І. Карпенко-Карий); (Омелько:) Дай же, Боже, гуляти нам тихо, без сварки і без худого слова! (М. Кропивницький); Леда-якого бортника і мед ледачим пахне (Словник Б. Грінченка); Старого і шпетного.. полюбила (пісня); Чекати на високий урожай не можна, якщо покладеш у ґрунт недоброякісне зерно (з журналу); Ґудзики з бази виписали такі грубі, неякісні, що ніяк до того матеріалу не пасували (В. Козаченко); "Хай він і в цій незавидній робочій одежі, а я пишаюся ним", — мовби каже дівчина, вчепившись за батька (О. Гончар); Савка махнув батогом і так натягнув віжки, ніби правив не миршавими коненятами, а казковими зміями (М. Зарудний); Він був бідний зарібник, а вона також не мала хати. Наймала якусь дрантиву хатчину (О. Кобилянська); Такий собі злиденний будиночок, та ще й репнутий по фасаду з самої гори донизу (І. Багряний); Він Теж не з останніх (тут повів рукою На збіжжя, в другій складене кімнаті, — Пшеницю й кукурудзу золоту)... (М. Рильський); Правда, й Кирило Тур був у Січі не послідущий, був козак-душа (П. Куліш). — Пор. 1. бридки́й, 1. нікче́мний.