1. Словник української мови в 11 томах

ледачий

ЛЕДА́ЧИЙ, а, е.

1. Який не любить щось робити, уникає праці, не працює; лінивий (у 1 знач.).

Чи найшла Оксана собі уроки чи роботу? — ледача дівчина, не пише мені (Л. Укр., V, 1956, 180);

Людина ледача, він мало дбав про заробітки, і, невідомо, як існувала і з чого жила його багатодітна сім’я (Шиян, Баланда, 1957. 40);

*Образно. Нерушливий і ледачий на вдачу місяць.. раптом ліг, вивернувсь па й заснув (Н.-Лев., IV, 1956, 12);

// у знач. ім. леда́чий, чого, ч.; леда́ча, чої, ж. Те саме, що ле́дар і ле́дарка.

[Горпина:] Бачила я ледачах, а такої ледащиці, такої нехлюйки за все моє життя бачити не довелося (Собко, П’єси, 1958. 27);

Як відомо, всі ледачі Ждуть легенької удачі (С. Ол., Вибр., 1959, 146).

2. Сповнений лінощів.

Хто кохав життя ледаче, Непереливки тому (Гл., Вибр., 1951, 81);

Їй любо, одрадно було, що син покорився, що він побачив, якого лиха наробив собі, через свою дурну голову та ледачу волю (Мирний, І, 1949, 321);

Дні прожив я не ледачі, А придбати не зумів Ані затишку на дачі. Ні коштовних килимів (Мас., Як пахне земля, 1958, 44);

*Образно. Незначний випадок раптово повернув ледачу Ольжину фортуну, поставив її обличчям до життя (Кач., II, 1958, 32).

3. перен. Який рухається, тече дуже повільно, мляво.

Улітку наша річка обміліла. Пливе собі ліниво, як і всі. Ще ледачіша, як усі (Рильський, І, 1956, 76);

А тут Збруч — вузенький рівчачок, що на дні його ледве дзюркоче мирна й ледача водичка (Кулик, Записки консула, 1958, 143);

// Який відбувається мляво, повільно, зрідка.

Навколо мене лунає ледача стрілянина (Багмут, Записки.., 1961, 26).

4. перен., зневажл. Про когось поганого або щось погане, ні до чого не придатне.

Ледача та дівка, що сама себе хвалить (Номис, 1864, № 7100);

— Таку ледачу пам’ять маю, що й не згадаю (Гл., Вибр., 1957, 91);

Одначе ледачий дишель не витримав його [господаря] — тріснув, і господар по самий пояс шубовснув у виквацьоване жабами болото (Стельмах, 1,1962, 101);

// у знач. ім. леда́че, чого, с. Щось погане.

Добре далеко чутно, а ледаче ще далі (Номис, 1864, № 4450).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ледачий — леда́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ледачий — Лінивий, лежебокий; (негідний) непутящий, непутній; (- річку) млявий, повільний; ледащий. Словник синонімів Караванського
  3. ледачий — Бабак, баглай, байбак, байда, байдачище, байдачок, байдич, байтало, байтулуватий, баляндрасник, безділля (У пісні: "Доню ж моя доню, яке ти безділля"), бездільний, бездільник, безпутник, белбас, бельбас, бецевал, бецман, білоручка, валюка, валяка... Словник синонімів Вусика
  4. ледачий — [леидачией] м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і Орфоепічний словник української мови
  5. ледачий — -а, -е. 1》 Який не любить щось робити, уникає праці, не працює; лінивий (у 1 знач.). || у знач. ім. ледачий, -чого, ч.; ледача, -чої, ж. Те саме, що ледар і ледарка. 2》 Сповнений лінощів. 3》 перен. Який рухається, тече дуже повільно, мляво. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ледачий — ЛЕДА́ЧИЙ, а, е. 1. Який не любить щось робити, уникає праці, не працює; лінивий (у 1 знач.). За ледачим чоловіком жінка марніє, за хорошим – молодіє (прислів'я); * Образно. Нерушливий і ледачий на вдачу місяць .. раптом ліг, вивернувсь та й заснув (І. Словник української мови у 20 томах
  7. ледачий — син. філон, шланг. Словник жарґонної лексики української мови
  8. ледачий — ма́ти леда́чу па́м’ять, ірон. Не запам’ятовувати чого-небудь, не виявляти здатності згадати когось, щось. В якійсь далекій стороні… В Німеччині… В Туреччині… Та ні! Таку ледачу пам’ять маю, Що й не згадаю (Л. Глібов). Фразеологічний словник української мови
  9. ледачий — БЕЗПУ́ТНИЙ розм. (який діє легковажно, нерозумно або негідно з морального боку), НЕПУТЯ́ЩИЙ розм. ЛЕДА́ЧИЙ зневажл., НЕПУ́ТНІЙ рідко, ЛЕ́ДА-ЯКИ́Й діал. зневажл. Словник синонімів української мови
  10. ледачий — Леда́чий, -ча, -че; -да́чі, -чих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. ледачий — Ледачий, -а, -е 1) Лѣнивый; облѣнившійся. Ледачому все важко робити. Туркеня дрімала. Дрімав у харемі ледачий султан. Шевч. 58. Ледача шкапа скрізь припинки має. Ном. № 10848. 2) Дурной, ничтожный, негодный, плохой. Ледача та дівка, що сама себе хвалить. Словник української мови Грінченка