сидень
СИ́ДЕНЬ, дня, ч., розм. Малорухлива, пасивна, бездіяльна людина.
Оце ще сидень, — і між люде ніколи не вийде! (Сл. Гр.).
◊ Си́днем сиді́ти:
а) сидіти довгий час, не встаючи.
Гості самі сиднем сидять на лавках (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 273);
б) перебувати де-небудь постійно, не виходячи, не виїжджаючи.
— Частіше до нас ходи, — чого тобі там сидіти сиднем? З нудьги згинеш! — казав Гордій Демидові (Гр., II, 1963, 88);
Настя сиднем сидить вдома (Речм., Весн. грози, 1961, 262);
Си́дні справля́ти — нічого не робити; нічим не займатися.
Електрика за все нам одробляє, І ми, звичайно, сиднів не справляєм (Вирган, В розп. літа, 1959, 229).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сидень — си́день іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- сидень — див. ледачий Словник синонімів Вусика
- сидень — -дня, ч., розм. Малорухлива, пасивна, бездіяльна людина. Сиднем сидіти — а) сидіти довгий час, не встаючи; б) перебувати де-небудь постійно, не виходячи, не виїжджаючи. Сидні справляти — нічого не робити; нічим не займатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сидень — СИ́ДЕНЬ, дня, ч., розм. Малорухлива, пасивна, бездіяльна людина. Оце ще сидень, – і між люде ніколи не вийде! (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- сидень — ДОМУВА́ЛЬНИК (той, хто любить проводити час удома), ДОМОСІ́Д, ДОМОСИ́ДА розм., заст., ХА́ТНИК розм., СИ́ДЕНЬ зневажл., ПІЧКУ́Р зневажл., ПІЧКУ́РНИК зневажл., ДОМОНТА́Р заст., ДОМА́Р заст., СИДУ́Н заст., ДОМОТУ́Р заст. Ти говориш — пожив би дома... Словник синонімів української мови
- сидень — Си́день, -дня м. Сидящій на одномъ мѣстѣ, малоподвижный человѣкъ, домосѣдъ. Оце ще сидень, — і між люде ніколи не вийде! Словник української мови Грінченка