силовик

силови́к

-а, ч., розм.

Про керівника міністерства, відомства, якому підпорядковані які-небудь війська.

Значення в інших словниках

1. силовик — силови́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. силовик — СИЛОВИ́К, а́, ч., розм. 1. Керівник силового міністерства, відомства, підрозділу. Силовики будуть вимагати відповідної сатисфакції після виборів (з газ.).  Словник української мови у 20 томах