силовик

СИЛОВИ́К, а́, ч., розм.

1. Керівник силового міністерства, відомства, підрозділу.

Силовики будуть вимагати відповідної сатисфакції після виборів (з газ.).

2. Спортсмен, який займається силовими видами спорту (важка атлетика, боротьба, бокс тощо);

// Спортсмен, який використовує фізичну силу більше, ніж технічне уміння, навики.

Ну, що ж ти з нього візьмеш, силовик, а от філігранності б... (з публіц. літ.).

3. Циркач, який виконує силові вправи.

Значення в інших словниках

1. силовик — силови́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. силовик — -а, ч., розм. Про керівника міністерства, відомства, якому підпорядковані які-небудь війська.  Великий тлумачний словник сучасної мови