силогізм

СИЛОГІ́ЗМ, у, ч., лог.

Умовивід, у якому з двох суджень-засновків одержують зумовлене ними третє судження – висновок.

Силогізм, або дедуктивний умовивід, – це такий умовивід, в якому з двох даних суджень виводиться третє судження, причому одне з двох даних суджень неодмінно загальне (з навч. літ.);

Дашкович підвів голову, почувши такий надзвичайний рогатий силогізм, якого навіть не вигадала давня Греція (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. силогізм — силогі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. силогізм — -у, ч., лог. Умовивід, у якому з двох суджень-засновків одержують зумовлене ними третє судження – висновок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. силогізм — Висновок логічний, див. сорит  Словник чужослів Павло Штепа
4. силогізм — силогі́зм (грец. συλλογισμός від συλλογίζομαι – міркую, роблю висновок) дедуктивний умовивід, у якому з двох суджень, що називаються засновками, одержують зумовлене ними третє судження – висновок.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. силогізм — СИЛОГІЗМ (від грецьк. συλλογισμαι — міркую, роблю умовивід) — дедуктивний умовивід, в якому з двох суджень (засновків) отримують зумовлене ними третє судження — висновок. Розрізняють три великі групи С.: категоричний...  Філософський енциклопедичний словник
6. силогізм — Силогі́зм, -му, -мові; -гі́зми, -мів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. силогізм — СИЛОГІ́ЗМ, у, ч., лог. Умовивід, у якому з двох суджень-засновків одержують зумовлене ними третє судження — висновок. Силогізм, або дедуктивний умовивід, — це такий умовивід, в якому з двох даних суджень виводиться третє судження...  Словник української мови в 11 томах