1. Словник української мови у 20 томах

силогізм

СИЛОГІ́ЗМ, у, ч., лог.

Умовивід, у якому з двох суджень-засновків одержують зумовлене ними третє судження – висновок.

Силогізм, або дедуктивний умовивід, – це такий умовивід, в якому з двох даних суджень виводиться третє судження, причому одне з двох даних суджень неодмінно загальне (з навч. літ.);

Дашкович підвів голову, почувши такий надзвичайний рогатий силогізм, якого навіть не вигадала давня Греція (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. силогізм — силогі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. силогізм — -у, ч., лог. Умовивід, у якому з двох суджень-засновків одержують зумовлене ними третє судження – висновок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. силогізм — Висновок логічний, див. сорит Словник чужослів Павло Штепа
  4. силогізм — силогі́зм (грец. συλλογισμός від συλλογίζομαι – міркую, роблю висновок) дедуктивний умовивід, у якому з двох суджень, що називаються засновками, одержують зумовлене ними третє судження – висновок. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. силогізм — СИЛОГІЗМ (від грецьк. συλλογισμαι — міркую, роблю умовивід) — дедуктивний умовивід, в якому з двох суджень (засновків) отримують зумовлене ними третє судження — висновок. Розрізняють три великі групи С.: категоричний... Філософський енциклопедичний словник
  6. силогізм — Силогі́зм, -му, -мові; -гі́зми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. силогізм — СИЛОГІ́ЗМ, у, ч., лог. Умовивід, у якому з двох суджень-засновків одержують зумовлене ними третє судження — висновок. Силогізм, або дедуктивний умовивід, — це такий умовивід, в якому з двох даних суджень виводиться третє судження... Словник української мови в 11 томах