силогізм

Значення в інших словниках

1. силогізм — силогі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. силогізм — -у, ч., лог. Умовивід, у якому з двох суджень-засновків одержують зумовлене ними третє судження – висновок. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. силогізм — СИЛОГІ́ЗМ, у, ч., лог. Умовивід, у якому з двох суджень-засновків одержують зумовлене ними третє судження – висновок. Силогізм, або дедуктивний умовивід, – це такий умовивід, в якому з двох даних суджень виводиться третє судження... Словник української мови у 20 томах
4. силогізм — силогі́зм (грец. συλλογισμός від συλλογίζομαι – міркую, роблю висновок) дедуктивний умовивід, у якому з двох суджень, що називаються засновками, одержують зумовлене ними третє судження – висновок. Словник іншомовних слів Мельничука
5. силогізм — СИЛОГІЗМ (від грецьк. συλλογισμαι — міркую, роблю умовивід) — дедуктивний умовивід, в якому з двох суджень (засновків) отримують зумовлене ними третє судження — висновок. Розрізняють три великі групи С.: категоричний... Філософський енциклопедичний словник
6. силогізм — Силогі́зм, -му, -мові; -гі́зми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. силогізм — СИЛОГІ́ЗМ, у, ч., лог. Умовивід, у якому з двох суджень-засновків одержують зумовлене ними третє судження — висновок. Силогізм, або дедуктивний умовивід, — це такий умовивід, в якому з двох даних суджень виводиться третє судження... Словник української мови в 11 томах