1. Філософський енциклопедичний словник

силогізм

СИЛОГІЗМ (від грецьк. συλλογισμαι — міркую, роблю умовивід) — дедуктивний умовивід, в якому з двох суджень (засновків) отримують зумовлене ними третє судження — висновок. Розрізняють три великі групи С.: категоричний С., у якого засновками є категоричні судження; умовний С., одним із засновків якого є умовне судження; розподільний С., серед засновків якого є розподільне судження. Істотною властивістю будь-якого С. є те, що його висновок випливає із засновків з логічною необхідністю. При цьому, якщо засновки істинні, то за умови, що не порушені логічні закони, висновок є завжди істинним. На цій підставі С. широко використовують у повсякденному і науковому мисленні як форму доведення. Особливе значення має такий різновид умовного С., як Modus ponens, . відомий під назвою "правило відокремлення". Основи теорії С. були закладені Аристотелем (див. модуси силогізму, силогістика, термін, фігури силогізму, правила виводу).

І.Алексюк

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. силогізм — силогі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. силогізм — -у, ч., лог. Умовивід, у якому з двох суджень-засновків одержують зумовлене ними третє судження – висновок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. силогізм — Висновок логічний, див. сорит Словник чужослів Павло Штепа
  4. силогізм — СИЛОГІ́ЗМ, у, ч., лог. Умовивід, у якому з двох суджень-засновків одержують зумовлене ними третє судження – висновок. Силогізм, або дедуктивний умовивід, – це такий умовивід, в якому з двох даних суджень виводиться третє судження... Словник української мови у 20 томах
  5. силогізм — силогі́зм (грец. συλλογισμός від συλλογίζομαι – міркую, роблю висновок) дедуктивний умовивід, у якому з двох суджень, що називаються засновками, одержують зумовлене ними третє судження – висновок. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. силогізм — Силогі́зм, -му, -мові; -гі́зми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. силогізм — СИЛОГІ́ЗМ, у, ч., лог. Умовивід, у якому з двох суджень-засновків одержують зумовлене ними третє судження — висновок. Силогізм, або дедуктивний умовивід, — це такий умовивід, в якому з двох даних суджень виводиться третє судження... Словник української мови в 11 томах