1. Словник іншомовних слів Мельничука

силогізм

силогі́зм

(грец. συλλογισμός від συλλογίζομαι – міркую, роблю висновок)

дедуктивний умовивід, у якому з двох суджень, що називаються засновками, одержують зумовлене ними третє судження – висновок.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. силогізм — силогі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. силогізм — -у, ч., лог. Умовивід, у якому з двох суджень-засновків одержують зумовлене ними третє судження – висновок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. силогізм — Висновок логічний, див. сорит Словник чужослів Павло Штепа
  4. силогізм — СИЛОГІ́ЗМ, у, ч., лог. Умовивід, у якому з двох суджень-засновків одержують зумовлене ними третє судження – висновок. Силогізм, або дедуктивний умовивід, – це такий умовивід, в якому з двох даних суджень виводиться третє судження... Словник української мови у 20 томах
  5. силогізм — СИЛОГІЗМ (від грецьк. συλλογισμαι — міркую, роблю умовивід) — дедуктивний умовивід, в якому з двох суджень (засновків) отримують зумовлене ними третє судження — висновок. Розрізняють три великі групи С.: категоричний... Філософський енциклопедичний словник
  6. силогізм — Силогі́зм, -му, -мові; -гі́зми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. силогізм — СИЛОГІ́ЗМ, у, ч., лог. Умовивід, у якому з двох суджень-засновків одержують зумовлене ними третє судження — висновок. Силогізм, або дедуктивний умовивід, — це такий умовивід, в якому з двох даних суджень виводиться третє судження... Словник української мови в 11 томах