силуетний

силуе́тний

-а, -е.

1》 Стос. до силуету (у 1, 2 знач.).

|| Який є силуетом (у 1 знач.). Силуетне зображення.

2》 архіт., мист. Контурний.

Значення в інших словниках

1. силуетний — силуе́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. силуетний — СИЛУЕ́ТНИЙ, а, е. 1. Стос. до силуету (у 1, 2 знач.). За Києвом заходило сонце, й місто здавалося силуетним, нереальним, вигаданим (Л. Дмитерко); // Який є силуетом (у 1 знач.). Силуетне зображення. 2. архт., мист. Контурний.  Словник української мови у 20 томах
3. силуетний — СИЛУЕ́ТНИЙ, а, е. 1. Стос. до силуету (у 1, 2 знач.). За Києвом заходило сонце, й місто здавалося силуетним, нереальним, вигаданим (Дмит., Обпалені.., 1962, 97); // Який є силуетом (у 1 знач.). Силуетне зображення. 2. архт., мист. Контурний.  Словник української мови в 11 томах