Значення в інших словниках
-
сильвет —
сильве́т іменник чоловічого роду рідко
Орфографічний словник української мови
-
сильвет —
СИЛЬВЕ́Т, у, ч., заст. Силует (у 1, 2 знач.). Ген-ген на обрії сильвети диких коней, Намети і вози (М. Зеров); Від надмірного напруження вона [туга] поволі втілювалася в тремтливий сильвет перед очима... (Я. Качура).
Словник української мови у 20 томах
-
сильвет —
СИЛЬВЕ́Т, у, ч., заст. Силует (у 1, 2 знач.). Ген-ген на обрії сильвети диких коней, Намети і вози (Зеров, Вибр., 1966, 99); Від надмірного напруження вона [туга] поволі втілювалася в тремтливий сильвет перед очима… (Кач., II, 1958, 391).
Словник української мови в 11 томах