синедріон
синедріо́н
-у, ч.
В Єрусалимі в 3-1 ст. до н. е. – рада аристократів і старійшин, а після встановлення римського панування – верховний суд Іудеї.
|| ірон., жарт. Збори, рада, судилище.
Великий тлумачний словник сучасної української мови