Значення в інших словниках
-
синичка —
сини́чка іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
синичка —
СИНИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сини́ця. Несподівано здибав на галявині хлопчика з синичкою в руках (з казки); Хмари кругом облягли – і поле у тінь уступило. Сумно синички примовкли (П. Тичина); Пробує свій весняний голос невгамовна синичка.
Словник української мови у 20 томах
-
синичка —
Сини́чка, -чки, -чці; -ни́чки, -чок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
синичка —
СИНИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сини́ця. Несподівано здибав на галявині хлопчика з синичкою в руках (Казки Буковини.., 1968, 110); Хмари кругом облягли — і поле у тінь уступило. Сумно синички примовкли (Тич.
Словник української мови в 11 томах
-
синичка —
Синичка, -ки ж. 1) ум. отъ синиця. Чуб. V. 465. 2) раст. Delphinium elatum L. ЗЮЗО. І. 121.
Словник української мови Грінченка