синіти

сині́ти

-ію, -ієш, недок.

1》 Ставати, робитися синім; набувати синього кольору.

|| безос.

|| Ставати дуже блідим або червоніти, набуваючи аж синього відтінку, від нездужання, натуги, люті, холоду і т. ін. (про людину, частини її тіла).

2》 Вирізнятися своїм синім кольором.

|| Виднітися (про що-небудь синє в далечині).

|| Цвісти синім цвітом.

Значення в інших словниках

1. синіти — сині́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. синіти — див. дозрівати; мерзнути  Словник синонімів Вусика
3. синіти — СИНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати, робитися синім; набувати синього кольору. Гори починають синіти (М. Коцюбинський); Високе небо починає синіти, дише на землю прохолодою (Панас Мирний); Глибшає далеч. Річка синіє (М.  Словник української мови у 20 томах
4. синіти — аж си́ній, зі сл. бі́дний. Дуже, надзвичайно. — Он недавно в одного чоловіка з сусіднього села хату спалили. А він же такий бідний, аж синій (М. Ю. Тарновський). си́ній ніс, жарт. П’яниця. Веде пару сіреньких, невеличких бичків .. дядечко..  Фразеологічний словник української мови
5. синіти — ВИДІЛЯ́ТИСЯ (бути помітним серед інших), ВИРІЗНЯ́ТИСЯ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВИДАВА́ТИСЯ, ВИЗНАЧА́ТИСЯ, ВІДЗНАЧА́ТИСЯ, ВІДЗНА́ЧУВАТИСЯ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ВИТИНА́ТИСЯ, ВИЗНА́ЧУВАТИСЯ рідше, ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, ВИОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ рідше, ВИКРЕ́СЛЮВАТИСЯ...  Словник синонімів української мови
6. синіти — Сині́ти, -ні́ю, -ні́єш, -ні́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. синіти — СИНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати, робитися синім; набувати синього кольору. Гори починають синіти (Коцюб., II, 1955, 427); Високе небо починає синіти, дише на землю прохолодою (Мирний, IV, 1955, 322); Глибшає далеч.  Словник української мови в 11 томах
8. синіти — Сині́ти, -ні́ю, -єш гл. Синѣть. Кругом його степ, як море широке, синіє. Шевч.  Словник української мови Грінченка