Великий тлумачний словник сучасної мови

сиричуватий

сири́чуватий

-а, -е.

Недостатньо вичинений, із погано вичиненої шкіри.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. сиричуватий — Сири́чуватий, -а, -е Недостаточно выдѣланный, изъ недостаточно выдѣланной кожи. Підошва сиричувата. Сиричуваті постоли. КС. 1883. І. 33.  Словник української мови Грінченка