сиричуватий

Сири́чуватий, -а, -е

Недостаточно выдѣланный, изъ недостаточно выдѣланной кожи. Підошва сиричувата. Сиричуваті постоли. КС. 1883. І. 33.

Значення в інших словниках

1. сиричуватий — -а, -е. Недостатньо вичинений, із погано вичиненої шкіри.  Великий тлумачний словник сучасної мови