сироватка
сиро́ватка
-и, ж.
1》 Рідина, яка виділяється при згортанні молока та при утворенні з нього кислого молока й сиру.
2》 біол., мед. Рідина, що утворюється з крові та лімфи при їх зсіданні поза організмом і використовується в медицині як лікувальний і діагностичний засіб.
Гетерологічна сироватка — сироватка крові, яка отримана від особин іншого біологічного виду.
Імунні сироватки — застосовувані для лікування та профілактики препарати, що їх одержують із крові людини й тварин, які перехворіли на певні інфекційні захворювання.
Великий тлумачний словник сучасної української мови