1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сироватка

сиро́ватка

-и, ж.

1》 Рідина, яка виділяється при згортанні молока та при утворенні з нього кислого молока й сиру.

2》 біол., мед. Рідина, що утворюється з крові та лімфи при їх зсіданні поза організмом і використовується в медицині як лікувальний і діагностичний засіб.

Гетерологічна сироватка — сироватка крові, яка отримана від особин іншого біологічного виду.

Імунні сироватки — застосовувані для лікування та профілактики препарати, що їх одержують із крові людини й тварин, які перехворіли на певні інфекційні захворювання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сироватка — сиро́ватка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сироватка — див. залишок Словник синонімів Вусика
  3. сироватка — [сиероватка] -ткие, д. і м. -ац':і, р. мн. -ток Орфоепічний словник української мови
  4. сироватка — СИРО́ВАТКА, и, ж. 1. Рідина, яка виділяється при згортанні молока та при утворенні з нього кислого молока й сиру. Коли нема на молоці, то й на сироватці не буде (прислів'я); От подали сироватку, Циган уплітає [уминає]... Словник української мови у 20 томах
  5. сироватка — Сиро́ватка, -тки, -тці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. сироватка — СИРО́ВАТКА, и, ж. 1. Рідина, яка виділяється при згортанні молока та при утворенні з нього кислого молока й сиру. Коли нема на молоці, то й на сироватці не буде (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
  7. сироватка — Сиро́ватка, -ки ж. Сыворотка молочная. І вже такі дари: сметанку ізбери, а сироватку дай. Ном. № 4772. Словник української мови Грінченка