сироватка

СИРО́ВАТКА, и, ж.

1. Рідина, яка виділяється при згортанні молока та при утворенні з нього кислого молока й сиру.

Коли нема на молоці, то й на сироватці не буде (прислів'я);

От подали сироватку, Циган уплітає [уминає], Аж тут кума вареники З печі висуває (С. Руданський);

– Я своїм товаром не набиваюсь – він сам за себе говорить. Але глядіть, скажу вам, щоб потім не каялись: хтось сметанку збере, а вам і сироватки не дістанеться (М. Стельмах);

* У порівн. – Погана у вас в Бієвцях горілка, неначе сироватка з перцем, – сказав Кайдаш (І. Нечуй-Левицький);

// сироватка, яку не варили є сироватка-неварка.

Після першого збирання сиру залишалася сироватка-неварка (з наук.-попул. літ.).

2. біол., мед. Рідина, що утворюється з крові та лімфи при їх зсіданні поза організмом і використовується в медицині як лікувальний і діагностичний засіб.

Є всі підстави вважати, що протитіла утворюються в тій самій частині організму, де утворюються і білки сироватки (з наук. літ.);

Не допомогли Орлюкові ні протигангренозна сироватка, ні спроба переливання крові (О. Довженко).

△ (1) Іму́нні сиро́ватки – застосовувані для лікування та профілактики препарати, що їх одержують із крові людини й тварин, які перехворіли на певні інфекційні захворювання.

З часів відкриття імунних сироваток робилися спроби застосування їх не лише при відповідних інфекціях, але й при різних інших захворюваннях (з наук. літ.).