Великий тлумачний словник сучасної мови

сирти

си́рти

-ів, мн. (одн. сирт, -у, ч., розм.).

Високогірні рівні ділянки гірських систем, зайняті степами та напівпустелями.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. сирти — СИ́РТИ, ів, мн. (одн. сирт, у, ч., розм.). Високогірні рівні ділянки гірських систем, зайняті степами та напівпустелями. У верхніх частинах хребтів [Тянь-Шаню] трапляються рівні, горизонтальні з обривистими краями поверхні – сирти (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  2. сирти — СИ́РТИ, ів, мн. (одн. сирт, у, ч., розм.). Високогірні рівні ділянки гірських систем, зайняті степами та напівпустелями. У верхніх частинах хребтів [Тянь-Шаню] трапляються рівні, горизонтальні з обривистими краями поверхні — сирти (Фіз. геогр.  Словник української мови в 11 томах