сирти
си́рти
-ів, мн. (одн. сирт, -у, ч., розм.).
Високогірні рівні ділянки гірських систем, зайняті степами та напівпустелями.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сирти — СИ́РТИ, ів, мн. (одн. сирт, у, ч., розм.). Високогірні рівні ділянки гірських систем, зайняті степами та напівпустелями. У верхніх частинах хребтів [Тянь-Шаню] трапляються рівні, горизонтальні з обривистими краями поверхні – сирти (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- сирти — СИ́РТИ, ів, мн. (одн. сирт, у, ч., розм.). Високогірні рівні ділянки гірських систем, зайняті степами та напівпустелями. У верхніх частинах хребтів [Тянь-Шаню] трапляються рівні, горизонтальні з обривистими краями поверхні — сирти (Фіз. геогр. Словник української мови в 11 томах