сирти
СИ́РТИ, ів, мн. (одн. сирт, у, ч., розм.).
Високогірні рівні ділянки гірських систем, зайняті степами та напівпустелями.
У верхніх частинах хребтів [Тянь-Шаню] трапляються рівні, горизонтальні з обривистими краями поверхні – сирти (з навч. літ.);
Отари паслися поруч, на сирті, де послужливий вітер здував зайвий сніг, так що вівці й коні самі здобували собі взимку з-під снігу корм (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сирти — -ів, мн. (одн. сирт, -у, ч., розм.). Високогірні рівні ділянки гірських систем, зайняті степами та напівпустелями. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сирти — СИ́РТИ, ів, мн. (одн. сирт, у, ч., розм.). Високогірні рівні ділянки гірських систем, зайняті степами та напівпустелями. У верхніх частинах хребтів [Тянь-Шаню] трапляються рівні, горизонтальні з обривистими краями поверхні — сирти (Фіз. геогр. Словник української мови в 11 томах