ситар
сита́р
I -я, ч.
Майстер, що виготовляє сита; ситник (див. ситник I).
II сетар, -а, ч., ситара, -и, ж.
Народний струнний музичний інструмент типу лютні, поширений в Індії, Афганістані, Ірані та Узбекистані.
Великий тлумачний словник сучасної української мови