Значення в інших словниках
-
скавуління —
скавулі́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
скавуління —
СКАВУЛІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. скавулі́ти. Вона зачула в дворі собаче скавуління, вийшла в сіни й гукнула (С. Чорнобривець); Буйний вітер гуляв одкритими берегами і з свистом і скавулінням налітав на селище, на будиночки (Г.
Словник української мови у 20 томах
-
скавуління —
СКАВУЛІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. скавулі́ти. Вона зачула в дворі собаче скавуління, вийшла в сіни й гукнула (Чорн., Потік.., 1956, 334); Буйний вітер гуляв одкритими берегами і з свистом і скавулінням налітав на селище, на будиночки (Коцюба...
Словник української мови в 11 томах