скавучати
скавуча́ти
і скавчати, -чу, -чиш, недок.
1》 Повискувати (жалібно, радісно або з нетерпінням), стиха вити (про собак та інших тварин).
|| Утворювати пронизливі звуки (про предмети, вітер і т. ін.).
2》 перен., розм. Жалібно стогнати, плакати (про людину).
3》 перен., розм. Набридати кому-небудь скаргами, докорами; плакатися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови