скакіць —
СКАКІ́ЦЬ, виг., розм. Уживається як пред. за знач. скака́ти. Шибає дід гадками, а через дорогу навперед коней заяць [заєць]: скакіць! (Марко Черемшина); Вовк скакіць зі скрині (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови у 20 томах
скакіць —
Скакі́ць, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
скакіць —
СКАКІ́ЦЬ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. скака́ти. Шибає дід гадками, а через дорогу навперед коней заяць [заєць]: скакіць! (Черемш., Тв., 1960, 240); Вовк скакіць зі скрині (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах
скакіць —
Скакіць! меж., выражающее прыжокъ. Вовк скакіць зі скрині. Гн. І. 166.
Словник української мови Грінченка