скакіць

СКАКІ́ЦЬ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. скака́ти.

Шибає дід гадками, а через дорогу навперед коней заяць [заєць]: скакіць! (Черемш., Тв., 1960, 240);

Вовк скакіць зі скрині (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. скакіць — скакі́ць вигук незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. скакіць — див. стрибати  Словник синонімів Вусика
3. скакіць — виг., розм. Уживається як присудок за знач. скакати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. скакіць — СКАКІ́ЦЬ, виг., розм. Уживається як пред. за знач. скака́ти. Шибає дід гадками, а через дорогу навперед коней заяць [заєць]: скакіць! (Марко Черемшина); Вовк скакіць зі скрині (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
5. скакіць — Скакі́ць, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. скакіць — Скакіць! меж., выражающее прыжокъ. Вовк скакіць зі скрині. Гн. І. 166.  Словник української мови Грінченка