скакіць
СКАКІ́ЦЬ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. скака́ти.
Шибає дід гадками, а через дорогу навперед коней заяць [заєць]: скакіць! (Черемш., Тв., 1960, 240);
Вовк скакіць зі скрині (Сл. Гр.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скакіць — скакі́ць вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- скакіць — див. стрибати Словник синонімів Вусика
- скакіць — виг., розм. Уживається як присудок за знач. скакати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скакіць — СКАКІ́ЦЬ, виг., розм. Уживається як пред. за знач. скака́ти. Шибає дід гадками, а через дорогу навперед коней заяць [заєць]: скакіць! (Марко Черемшина); Вовк скакіць зі скрині (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- скакіць — Скакі́ць, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скакіць — Скакіць! меж., выражающее прыжокъ. Вовк скакіць зі скрині. Гн. І. 166. Словник української мови Грінченка