1. Словник української мови у 20 томах

скакіць

СКАКІ́ЦЬ, виг., розм.

Уживається як пред. за знач. скака́ти.

Шибає дід гадками, а через дорогу навперед коней заяць [заєць]: скакіць! (Марко Черемшина);

Вовк скакіць зі скрині (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скакіць — скакі́ць вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. скакіць — див. стрибати Словник синонімів Вусика
  3. скакіць — виг., розм. Уживається як присудок за знач. скакати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скакіць — Скакі́ць, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. скакіць — СКАКІ́ЦЬ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. скака́ти. Шибає дід гадками, а через дорогу навперед коней заяць [заєць]: скакіць! (Черемш., Тв., 1960, 240); Вовк скакіць зі скрині (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  6. скакіць — Скакіць! меж., выражающее прыжокъ. Вовк скакіць зі скрині. Гн. І. 166. Словник української мови Грінченка