скалічений
скалі́чений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до скалічити.
|| у знач. ім. скалічений, -ного, ч. Той, кого скалічили.
|| скалічено, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм., перен. Який знівечився, зазнавши моральних травм; знівечений.
Великий тлумачний словник сучасної української мови