скалічений
скалі́чений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до скалічити.
|| у знач. ім. скалічений, -ного, ч. Той, кого скалічили.
|| скалічено, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм., перен. Який знівечився, зазнавши моральних травм; знівечений.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скалічений — скалі́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- скалічений — див. зіпсований Словник синонімів Вусика
- скалічений — СКАЛІ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до скалі́чити. Думки його повернулися назад..; намалювали йому старою неміччю скаліченого діда Уласа (Панас Мирний); Одне лихо – на милицях стрибає Сашко. Міною його покалічило ще хлопчаком.. Словник української мови у 20 томах
- скалічений — СКАЛІ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до скалі́чити. Думки його повернулися назад..; намалювали йому старою неміччю скаліченого діда Уласа (Мирний, І, 1949, 272); Одне лихо — на милицях стрибає Сашко. Міною його покалічило ще хлопчаком.. Словник української мови в 11 томах