скандзюблений

скандзю́блений

-а, -е, розм.

Якого звело судомою.

|| Який зігнувся, скорчився.

Значення в інших словниках

1. скандзюблений — скандзю́блений прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. скандзюблений — див. кривий  Словник синонімів Вусика
3. скандзюблений — СКАНДЗЮ́БЛЕНИЙ, а, е, розм. Якого звело судорогою; // Який зігнувся, скорчився. – Де є хата Олексій Ушаков? – не забуваючи, що він є німець, спотворюючи та перекручуючи слова, спитав Прудивус у скандзюбленої бабусі (О. Ільченко).  Словник української мови у 20 томах
4. скандзюблений — СКАНДЗЮ́БЛЕНИЙ, а, е, розм. Якого звело судорогою; // Який зігнувся, скорчився. — Де є хата Олексій Ушаков? — не забуваючи, що він є німець, спотворюючи та перекручуючи слова, спитав Прудивус у скандзюбленої бабусі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 464).  Словник української мови в 11 томах