скарбонка

скарбо́нка

рідко скарбонька, -и, ж.

Зменш. до скарбона 1).

Значення в інших словниках

1. скарбонка — Скарбо́нка. Скарбничка Наш учитель спровадив до каси желізні скарбонки з вертгаймівским ключем. Скарбону брали собі діти додому і складали туди свої сотики. А ключі були в касі (Товариш, 1908, 150) // пол. skarbona, skarbonka — скарбничка (дерев’яна чи глиняна).  Українська літературна мова на Буковині
2. скарбонка — СКАРБО́НКА, рідко СКАРБО́НЬКА, и, ж. Зменш. до скарбо́на 1. Ксьондз, нема що казати, голосники мав добрі, гуцулія [гуцули] теж гула з охотою, хоч і невлад, а багачі кидали до скарбонки цілими левами (Г.  Словник української мови у 20 томах
3. скарбонка — скарбо́нка 1. скарбничка (ст) 2. вульг. жіночий статевий орган (ст)|| = кацамонія  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. скарбонка — СКАРБО́НКА, рідко СКАРБО́НЬКА, и, ж. Зменш. до скарбо́на 1. Ксьондз, нема що казати, голосники мав добрі, гуцулія [гуцули] теж гула з охотою, хоч і невлад, а багачі кидали до скарбонки цілими левами (Хотк.  Словник української мови в 11 томах