скарбівник

скарбівни́к

-а, ч., рідко.

Те саме, що скарбник 1).

Значення в інших словниках

1. скарбівник — скарбівни́к іменник чоловічого роду, істота скарбник рідко  Орфографічний словник української мови
2. скарбівник — СКАРБІВНИ́К, а́, ч., рідко. Те саме, що скарбни́к 1. Се скарбівник мій. Розпитай мій царю, Його (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах
3. скарбівник — СКАРБІВНИ́К, а́, ч., рідко. Те саме, що скарбни́к 1.  Словник української мови в 11 томах