скарбівник

СКАРБІВНИ́К, а́, ч., рідко.

Те саме, що скарбни́к 1.

Се скарбівник мій. Розпитай мій царю, Його (П. Куліш).

Значення в інших словниках

1. скарбівник — скарбівни́к іменник чоловічого роду, істота скарбник рідко  Орфографічний словник української мови
2. скарбівник — -а, ч., рідко. Те саме, що скарбник 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скарбівник — СКАРБІВНИ́К, а́, ч., рідко. Те саме, що скарбни́к 1.  Словник української мови в 11 томах