скарбівник
СКАРБІВНИ́К, а́, ч., рідко.
Те саме, що скарбни́к 1.
Се скарбівник мій. Розпитай мій царю, Його (П. Куліш).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скарбівник — скарбівни́к іменник чоловічого роду, істота скарбник рідко Орфографічний словник української мови
- скарбівник — -а, ч., рідко. Те саме, що скарбник 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- скарбівник — СКАРБІВНИ́К, а́, ч., рідко. Те саме, що скарбни́к 1. Словник української мови в 11 томах