скарбувати
СКАРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без прям. дод., розм.
Збирати, нагромаджувати скарби.
Скарбує для себе (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скарбувати — скарбува́ти дієслово недоконаного виду збирати скарби розм. Орфографічний словник української мови
- скарбувати — -ую, -уєш, недок., перех. і неперех., розм. Збирати, нагромаджувати скарби. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скарбувати — СКАРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і неперех., розм. Збирати, нагромаджувати скарби. Скарбує для себе (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- скарбувати — Скарбува́ти, -бу́ю, -єш гл. Собирать сокровища. Скарбує для себе, а не в Бога багатіє. Єв. Л. ХП. 21. Словник української мови Грінченка