скарбошукач
СКАРБОШУКА́Ч, а́, ч.
Той, хто шукає скарби (у 1 знач.).
На початку свого шляху археолог .. здибався із скарбошукачами і дбайливо охороняв від них цінні пам'ятки старовини: кургани і склепи з дорогоцінними фресками та іншими коштовностями (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скарбошукач — скарбошука́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- скарбошукач — -а, ч. Той, хто шукає скарби (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- скарбошукач — СКАРБОШУКА́Ч, а́, ч. Той, хто шукає скарби (у 1 знач.). На початку свого шляху археолог.. здибався із скарбошукачами і дбайливо охороняв від них цінні пам’ятки старовини: кургани і склепи з дорогоцінними фресками та іншими коштовностями (Вітч., 11, 1968, 216). Словник української мови в 11 томах