скарбувати

Скарбува́ти, -бу́ю, -єш

гл. Собирать сокровища. Скарбує для себе, а не в Бога багатіє. Єв. Л. ХП. 21.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скарбувати — скарбува́ти дієслово недоконаного виду збирати скарби розм. Орфографічний словник української мови
  2. скарбувати — СКАРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без прям. дод., розм. Збирати, нагромаджувати скарби. Скарбує для себе (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. скарбувати — -ую, -уєш, недок., перех. і неперех., розм. Збирати, нагромаджувати скарби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скарбувати — СКАРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і неперех., розм. Збирати, нагромаджувати скарби. Скарбує для себе (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах