скафандр

скафа́ндр

-а, ч.

Спеціальний одяг із шоломом і дихальним апаратом, що ізолює людину від зовнішнього середовища.

Значення в інших словниках

1. скафандр — скафа́ндр іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. скафандр — Нурцеодяг  Словник чужослів Павло Штепа
3. скафандр — СКАФА́НДР, а, ч. Спеціальний одяг із шоломом і дихальним апаратом, що ізолює людину від зовнішнього середовища (рідинного, газоподібного або від розрідженого простору).  Словник української мови у 20 томах
4. скафандр — скафа́ндр [франц. scaphandre, від грец. σκάφη – човен і άνήρ (ανδρός) – чоловік, мужчина] спорядження (одяг), у якому можна виконувати підводні роботи, здійснювати висотні й космічні польоти.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. скафандр — СКАФА́НДР, а, ч. Спеціальний одяг із шоломом і дихальним апаратом, що ізолює людину від зовнішнього середовища (рідинного, газоподібного або від розрідженого простору).  Словник української мови в 11 томах