Великий тлумачний словник сучасної мови

склопакет

склопаке́т

-у, склопакунок, -нка, ч., буд.

Будівельний виріб для засклення вікон, вітрин, який складається з двох листів скла, з'єднаних так, що між ними утворюється замкнений простір, заповнений сухим повітрям.

Великий тлумачний словник сучасної української мови