скоблити

скобли́ти

-лю, -лиш, недок., перех.

Зчищати, знімати верхній шар чогось чим-небудь гострим.

Значення в інших словниках

1. скоблити — Вигладжувати, Стіни з гладкого делиня митого і скобленого річними черепицями. [ЗБ 46]; [ВЛ]  Словник з творів Івана Франка
2. скоблити — скобли́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. скоблити — Шкребти, вишкребувати, вишкрібти, повишкребувати, зішкребувати, зішкрібти, позішкребувати, нашкребувати, нашкрібти, понашкребувати, обшкребувати, обшкрібти, пообшкребувапошкребувати, пошкрібти, шкробати, вишкробувати, вишкрибати, повишкробувати...  Словник чужослів Павло Штепа
4. скоблити — СКОБЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, недок., що. Зчищати, знімати верхній шар чогось чим-небудь гострим.  Словник української мови у 20 томах
5. скоблити — СКОБЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, недок., перех. Зчищати, знімати верхній шар чогось чим-небудь гострим.  Словник української мови в 11 томах
6. скоблити — Скоблити, -лю, -лиш гл. Скоблить, скрести. Скоблити бульбу. Самбор. у. въ Галиц. Вх. Зн. 63.  Словник української мови Грінченка