скоблити
скобли́ти
-лю, -лиш, недок., перех.
Зчищати, знімати верхній шар чогось чим-небудь гострим.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скоблити — Вигладжувати, Стіни з гладкого делиня митого і скобленого річними черепицями. [ЗБ 46]; [ВЛ] Словник з творів Івана Франка
- скоблити — скобли́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- скоблити — Шкребти, вишкребувати, вишкрібти, повишкребувати, зішкребувати, зішкрібти, позішкребувати, нашкребувати, нашкрібти, понашкребувати, обшкребувати, обшкрібти, пообшкребувапошкребувати, пошкрібти, шкробати, вишкробувати, вишкрибати, повишкробувати... Словник чужослів Павло Штепа
- скоблити — СКОБЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, недок., що. Зчищати, знімати верхній шар чогось чим-небудь гострим. Словник української мови у 20 томах
- скоблити — СКОБЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, недок., перех. Зчищати, знімати верхній шар чогось чим-небудь гострим. Словник української мови в 11 томах
- скоблити — Скоблити, -лю, -лиш гл. Скоблить, скрести. Скоблити бульбу. Самбор. у. въ Галиц. Вх. Зн. 63. Словник української мови Грінченка