скоблити

СКОБЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, недок., перех. Зчищати, знімати верхній шар чогось чим-небудь гострим.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скоблити — Вигладжувати, Стіни з гладкого делиня митого і скобленого річними черепицями. [ЗБ 46]; [ВЛ] Словник з творів Івана Франка
  2. скоблити — СКОБЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, недок., що. Зчищати, знімати верхній шар чогось чим-небудь гострим. Словник української мови у 20 томах
  3. скоблити — -лю, -лиш, недок., перех. Зчищати, знімати верхній шар чогось чим-небудь гострим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скоблити — Скоблити, -лю, -лиш гл. Скоблить, скрести. Скоблити бульбу. Самбор. у. въ Галиц. Вх. Зн. 63. Словник української мови Грінченка
  5. скоблити — скобли́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  6. скоблити — Шкребти, вишкребувати, вишкрібти, повишкребувати, зішкребувати, зішкрібти, позішкребувати, нашкребувати, нашкрібти, понашкребувати, обшкребувати, обшкрібти, пообшкребувапошкребувати, пошкрібти, шкробати, вишкробувати, вишкрибати, повишкробувати... Словник чужослів Павло Штепа