скованість

ско́ваність

-ності, ж.

Властивість і стан за знач. скований 2).

Значення в інших словниках

1. скованість — ско́ваність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. скованість — СКО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. ско́ваний 2. В поведінці Дмитра не було ні природної, ні штучної скованості (М. Ю. Тарновський); Хлопець ніби переродився – де й поділась ота похмурість і скованість у рухах (І.  Словник української мови у 20 томах
3. скованість — СКО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. ско́ваний 2. В поведінці Дмитра не було ні природної, ні штучної скованості (М. Ю. Тарн., День..  Словник української мови в 11 томах