сконфужений
сконфу́жений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до сконфузити.
2》 у знач. прикм. Який відчуває незручність, збентеження, зніяковілий.
|| Який виражає незручність, збентеження, зніяковілість.
Великий тлумачний словник сучасної української мови