сконфіскований

сконфіско́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до сконфіскувати.

|| сконфісковано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. сконфіскований — сконфіско́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. сконфіскований — СКОНФІСКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до сконфіскува́ти. Наприкінці 1886 року була надрукована програма “Поступу” [журналу], невдовзі сконфіскована поліцією (із журн.); // сконфіско́вано, безос. пред. Рішенням суду перший номер його [журналу] було сконфісковано (П. Колесник).  Словник української мови у 20 томах
3. сконфіскований — СКОНФІСКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до сконфіскува́ти. Наприкінці 1886 року була надрукована програма «Поступу» [журналу], невдовзі сконфіскована поліцією (Вітч., 2, 1967, 165); // сконфіско́вано, безос. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах